четвер, 28 липня 2016 р.

Читацький щоденник - довідник для учнів 11 класу (підготовка до ЗНО). Друга частина

Броварська гімназія ім. С. І. Олійника
Брожик Тетяна Миколаївна



Читацький щоденник - довідник для учнів 11 класу (підготовка до ЗНО)


Читання книг навчає нас уму-розуму, замінюючи нам життєвий досвід, крім цього,
воно завжди дає високу естетичну насолоду.
Нехай навчання буде серйозним, а насолода глибокою...
Іван Огієнко 

Зміст
1.Усна народна творчість
- Тестова перевірка №1
          2.Давня література
- Важливо! Напрямки давньої художньої літератури
- Тестова перевірка №2
- Тестова перевірка №3
          3.Література кінця XVIII — початку XX ст.
- Важливо! Загальний огляд літератури кінця XVIII — початку XX ст.
- Тестова перевірка №4
- Тестова перевірка №5
          4. Література XX ст.
          5. Сучасний літературний процес
          6. Твори українських письменників-емігрантів
-Важливо! Основні теоретико-літературні поняття
                   Словничок родів та жанрів літератури                 
                   Тропи та поетичний синтаксис
                   Віршові розміри
                   Сюжет твору
           7. Літературні диктанти №1- №13
           8. Джерела
ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА
Важливо!!!До давньої художньої літератури належать такі напрямки, як монументалізм, орнаменталізм та бароко.

До монументалізму належать твори оригінальні твори Київської Русі ХІ століття.

На зміну монументалізму в літературі Київської Русі прийшов орнаменталізм. Орнаменталізму притаманний дух аскетизму, багатотематичність творів та заплутанні сюжетні лінії.

Стиль бароко більш новий. Він виник у Італії та Іспанії в середині XVI століття та поширився також і на літературу. Бароко можна відрізнити від інших стилів літератури за його складністю та дивовижністю.
Отже, розберемо твори давньої літератури.

«Повість минулих літ» (автори Нестор Літописець та Ілларіон)
Жанр: літопис. «Повість минулих літ» — це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають «Початковим літописом». До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця — автора цього твору.Літопис розповідає про початок української держави, про перших наших князів. Цікавою є легенда про заснування Києва: апостол Андрій Первозваний під час подорожі по Дніпру пророкував, що на прибереж­них пагорбах постане місто: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах воз-сіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог». Докладно автор розповідає про походи київських князів, про Оле­га та його похід на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), на воротах якого він повісив свій щит на знак перемоги. Одним із найвідо-міших фрагментів «Повісті минулих літ», який пізніше ліг в основу сю­жетів багатьох літературних творів, є розповідь про войовничого Свя­тослава, який не знав страху й ніколи не відступав перед ворогом. Його вислів «Іду на Ви!» став афоризмом, ці слова князь відкрито промовляв, коли мав намір боротися з ворогом. Відомим також став вислів Свято­слава, який він виголосив перед нерівним боєм зі стотисячним грець­ким військом: «Не осоромимо землі Руської, ляжемо тут кістьми: мерт­ві бо сорому не мають, а якщо побіжимо, то сором матимемо; станемо ж кріпко, я перед вами піду; якщо моя голова ляже, то дбайте самі про се­бе». З-поміж найвідоміших сюжетів літопису такі: про загибель Ігоря, про помсту княгині Ольги древлянам, про вбивство Бориса й Гліба їх­нім братом Святополком.Захоплення героїчним минулим Київської Русі й глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями, — провідні мотиви літопису.Оригінал «Повісті минулих літ» не зберігся, текст літопису дійшов до нас у двох списках — Лаврентіївському та Іпатіївському. У мові літопису чимало порівнянь (стріли летять, як дощ; князь Святослав ходив легко, як барс), стійких сполук слів (втирати сльози, зломити спис), народних приказок (смерть спільна всім, мертві сорому не мають). Мова твору жива, образна, поетична, хоча й неоднорідна: у текстах наявні й старо­слов’янізми, й нороднорозмовні елементи. За зразками «Повісті минулих літ» складалися Київський (про по­дії XII століття) та Галицько-Волинський літописи (про події XIII сто­ліття). У сукупності три літописи називають «Літописом руським» — великою книгою про події часів Київської Русі у світовому контексті до XIII століття.
«Слово про похід Ігорів» (автор невідомий).
(кінець XII ст.)
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — по­вість, літописна повість).
Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Іго­ря на половців 1185 р.
Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної бороть­би проти зовнішніх ворогів.
Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Сюжет: похід князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця (тут також іде детальний історичний екскурс у минуле Русі) — лихі віщування природи, другий бій і поразка війська Іго­ря — плач руських жінок — віщий «мутен сон» київського князя Святосла­ва та його «золоте слово, з сльозами змітане», звернене до руських князів — плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи — князь Ігор у полоні — утеча його з неволі з допомогою Овлура — погоня половців за князем — зустріч на рідній землі й уславлення Ігоря та його дружини.
Герої Ігор. Головний персонаж твору — Ігор. Це руський князь, який лю­бить свою батьківщину й без вагань готовий віддати за неї життя. Ігор Святославич — чесний і відкритий, гордий і відважний. Це лицар, який зневажає смерть, а полон для нього — найбільша ганьба: «Лучне ж бо по­тятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…» Вислів цей став кри­латим. Надзвичайну мужність і рішучість Ігоря засвідчує не лише його поведінка в бою, а й нехтування лиховісними віщуваннями природи. Хто інший у ті часи зважився б вирушити в похід після страшного зна­ку — затемнення сонця? А Ігор вирушає! Хоробрість Ігоря не раз відзна­чають також Всеволод і Святослав, називаючи його сміливим соколом. Усі ці властивості викликають симпатію до князя. Разом із тим ми засуджуємо Ігоря за необачність, недалекоглядність і славолюбство. Він надміру запальний, тому неспроможний тверезо оцінити ситуацію. Йо­го поспішність призвела до трагедії: дружила повністю розгромлена, ти­сячі жінок стали вдовами, тисячі дітей — сиротами, князі пересіли «із сідла золотого та в сідло невольниче», а головне — відкрилися навстіж ворота для нових спустошливих нападів половецьких орд. Святослав. Відповідно до ідейного змісту твору, автор називає Свято­слава великим, грізним київським князем. Як видатного полководця, його вихваляють «німці і венеціанці, греки іморава». Святослав зображений пік­лувальником про долю рідної землі: спустошення Русі через князівські між­усобиці та напади кочівників відгукуються в серці болем. Та й хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів»? Святослав — видатний державний діяч, справжній патріот і шляхет­на людина. Картаючи Ігоря й Всеволода за свавілля, що призвело до но­вого лиха, він звертається із закликом до інших князів помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича». Цим він хоче об’єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могут­ньою і незборимою. Автор «Слова…» оспівує мудрість і хоробрість Свя­тослава, адже великий князь київський не лише об’єднав руські землі, а й успішно переміг половців. Ярославна. Дізнавшись про поразку русичів, поранення й полон чо­ловіка, Ярославна ладна на край світу полинути до милого її серцю му-жа-друга, щоб обтерти криваві рани на його дужому тілі…Зауважимо: у невтішному горі Ярославна благає сили природи зменшити муки не лише свого мужа, вона вболіває й за інших воїнів-ру-сичів. Як це благородно! Отже, Ярославна не лише вірна дружина, а й свідома громадянка своєї держави, полум’яна патріотка, що виступає від імені «жон руських». Гуманна княгиня — заступниця всіх воїнів Київської Русі. І саме ця людяність і сила почуттів, краса вірності в ко­ханні возвеличують її в наших очах.
Григорій Сковорода
https://pp.vk.me/c11410/v11410034/a9e/SfxJJq5vd1I.jpghttps://pp.vk.me/c11410/v11410034/a9e/SfxJJq5vd1I.jpg https://pp.vk.me/c11410/v11410034/a9e/SfxJJq5vd1I.jpg
Анкета письменника
Дата народження -  смерті

Навчання, робота

Родина

Захоплення

Літературна спадщина

Особливості стилю

Літературний напрям

Друзі, оточення

Мова творів

Справжнє ім`я


 «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень»,
Афоризми


Тестова перевірка №2
1. «Повість минулих літ» — це
А епічний твір про роки князювання Ярослава Мудрого.
Б белетристична повість про давні часи.
В історична і літературна пам’ятка, у якій історичні події викладено у формі літературних творів різних жанрів.
Г хроніка життя руських князів.
2. Укажіть, що означає термін «літопис».
А Переказ;
Б розповідь;
В хроніка;
Г оповідання.
3. Яке плем’я, за літописом, заснувало Київ?
А Древляни;
Б поляни;
В варягіви;
Г хозари.
4. Яка подія відбулася у рік 6453 (945)?
А Заснування Києва;
В загибель Олега;
В убивство князя Ігоря;
Г прийняття княгинею Ольгою християнства.
5. Укажіть автора «Слова про похід Ігорів».
А Володимир;
Б князь Ігор;
В Нестор Літописець;
Г невідомий:
6. У поемі «Слова про похід Ігорів» зображено події
     А 988 р.
Б 1036 р.
В 1113 р.
Г 1185 р.
Д 1242 р.
7. Яка тема домінує у «Слові про похід Ігорів»?
А Захист природних ресурсів;
Б захист рідної землі від нападників;
В віддане кохання Ярославни до Ігоря;
Г поділ землі між братами Ігорем і Всеволодом;
Д міжусобиці на руських землях
8. Слова:
Ні хитрому,
ні спритному,
ні чаклуну спритному -
суд а Божого не минути -
виголошує у творі «Слово про похід Ігорів»
А Всеволод.
Б Ігор.
В Боян.
Г Святослав.
Д Роман.
9. За ідейно-тематичним змістом центральним у «Слові про похід Ігорів» є розділ-
А виступ дружини князя Ігоря в похід.
Б перемога Ігоря в першій битві.
В сон і «золоте слово» Святослава.
Г втеча Ігоря з полону.
Д Русь вітає Ігоря після його повернення з полону.
10. З яким образом «Слова про похід Ігорів» пов’язана ідея єднання Русі?
А Святослава Київського;
Б Ігоря Святославича;
В Всеволода;
Г Ярославни;
Д Кончака.
11. Розмістіть розділи «Слова про похід Ігорів» відповідно до сюжетного перебігу подій.
А Сон і «золоте слово» Святослава;
Б виступ дружини Ігоря в похід;
В величальна зустріч Ігоря після повернення з полону;
Г перемога Ігоря в першій битві;
Д втеча Ігоря з полону.
А Ігор
В Святослав
В Боян
Г Ярославна
Д Всеволод
12. Установіть відповідність між цитатами зі «Слова ...» та персонажами, яким вони належать.
1 «Один брат, один світ світлий - ти, Ігорю!»;
2 «Лучче ж би потятим бути,
Аніж полоненим бути»;
3 «Рано єсте почали Половецьку землю мечами разити, а собі слави шукати»;
Тестова перевірка №3
1. Укажіть вид літератури кінця XVI — початку XVII ст., для якої характерна гостра суперечка з приводу якоїсь проблеми.
А Сатирична література;
В алегорична література;
В полемічна література;
Г емблематична література.
2. Укажіть назву жанру за його визначенням: коротенький злободенний сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь особи чи негативного суспільного явища.
А Послання; В панегірик;
В ода; Г епіграма.
3. Кого називають «українським Сократом», «українським Горацієм», «українським
Езоном»?
А Івана Вишенського;
В Мелетія Смотрицького;
В Григорія Сковороду;
Г Лазаря Барановича;
Д Володимира Мономаха.
4. Укажіть, до якого жанру українського бароко належить творчість Г. Сковороди.
А Емблематична література;
В полемічна література;
В історико-мемуарна проза;
Г шкільна драма.
5. Укажіть, які твори переважають у творчості Г. Сковороди.
А драматичні;
Б вірші та байки;
В поеми та оди;
Г пісні.
6. Укажіть твір Г. Сковороди, з якого наведено рядки:
«О, якби в дурні мені не пошитись, щоб без свободи не міг я лишитись».
А «Всякому місту - звичай і права»;
Б «De libertate»;
В «Ой пташино жовтобока»;
Г «Бджола та Шершень».
7. Яке ідейне поняття розкривається в байці Г. Сковороди «Бджола та Шершень»?
А Свобода; В дружба;
Б «сродна праця»; Г розум і обмеженість.
8. Про який твір Григорія Сковороди Олекса Мишанич сказав: «Та широка картина “світу” і його мсрзот, яка є у філософських трактатах, у цій пісні зібрана немов в один фокус»?
А «Гей поля, поля зелені»;
В «Всякому місту - звичай і права»;
В «De Libertate»;
Г «Ой ти, пташко жовтобока...».
9. Що засуджує Г. Сковорода в пісні «Всякому місту — звичай і права»?
А Існуючу бюрократичну систему;
В фізичне насильство;
В братовбивчу війну;
Г зраду;
Д відсутність у людини естетичного смаку.
10. Укажіть основну думку вірша Г. Сковороди «De libertate».
А Праця повинна стати природною потребою;
В прославлення гетьмана Б. Хмельницького;
В свобода - найвище благо суспільства;
Г засудження суспільного ладу;
Д висміювання несправедливого судочинства.
11. Установіть відповідність між жанром та його визначенням.
А послання
Б епіграма
В літопис
Г панегірик
Д інтермедія
1 «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»
2 «Зозуля та Дрізд»
3 «Всякому місту - звичай і права»
4 «На день народження Василя Томари»
А поезія
Б філософський трактат В байка Г притча Д панегірик



Читацький щоденник - довідник для учнів 11 класу (підготовка до ЗНО). Перша частина

Броварська гімназія ім. С. І. Олійника
Брожик Тетяна Миколаївна



Читацький щоденник - довідник
для учнів 11 класу
(підготовка до ЗНО) 



Читання книг навчає нас уму-розуму, замінюючи нам життєвий досвід, крім цього,
воно завжди дає високу естетичну насолоду.
Нехай навчання буде серйозним, а насолода глибокою...
Іван Огієнко


Зміст
1.Усна народна творчість
- Тестова перевірка №1
          2.Давня література
- Важливо! Напрямки давньої художньої літератури
- Тестова перевірка №2
- Тестова перевірка №3
          3.Література кінця XVIII — початку XX ст.
- Важливо! Загальний огляд літератури кінця XVIII — початку XX ст.
- Тестова перевірка №4
- Тестова перевірка №5
          4. Література XX ст.
          5. Сучасний літературний процес
          6. Твори українських письменників-емігрантів
-Важливо! Основні теоретико-літературні поняття
                   Словничок родів та жанрів літератури                 
                   Тропи та поетичний синтаксис
                   Віршові розміри
                   Сюжет твору
           7. Літературні диктанти №1- №13
           8. Джерела


УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ        

«Чи не той то хміль» (автор невідомий)
Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.
У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні.Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Кульмінація: перемога над ворогом.
Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні особливості пісні
Метафори: «хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
Епітети: «золота Вода», «хороша врода».
Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,—
Гей, не один лях лежить головою у воду».
Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».
Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».
 «Ой Морозе, Морозенку» (автор невідомий)
Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.
Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.
Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.
Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.
Зав’язка: бій з ворогом.
Кульмінація: полон та катування героя.
Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.
«Бондарівна» (автор невідомий)
Історична українська народна пісня-балада, в якій відображено події середини 18 століття за участюмагната Миколи Потоцького (в тексті пісні — пан Каньовський). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Городенка).
Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.
Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.
Основна думка: «Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, ніж з тобою поневолі на цім світі жити».
Жанр: балада.
Композиція
Експозиція: «У містечку Богуславку Коньовського пана, там гуляла Бондарівна, як пишная пава».
Зав’язка: «Ой тікала Бондарівна з високого мосту».
Кульмінація: «Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала…»
Розв’язка: «Ударили во всі дзвони, музики заграли, а в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!»
Художні особливості твору
Порівняння: «Там гуляла Бондарівна, як пишная пава», «Межи ними Бондарівна, як сива голубка!».
Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!».
Звернення: «Тікай, тікай, Бондарівно…», «А чи волиш, Бондарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський…», «Оце ж тобі, старий Бондар…», «Бондарівно, моя донька…».
Повтори: «тікай, тікай…», «хорошая, хорошого…», «старий Бондар…».
Риторичні запитання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?».
Епітети: «добрі люди», «сира земля».
Гіпербола: «ударили в усі дзвони».
 «Дума про Марусю Богуславку»
  Тема «Маруся Богуславка»: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.
  Ідея «Маруся Богуславка»: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.
  Основна думка: скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого гніту, приниження.
  Жанр «Маруся Богуславка»: народна дума невільницького циклу.
  Композиція «Маруся Богуславка»
Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у пана турецького.
Основна частина: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після від’їзду турецького пана до мечеті.
Закінчення: Маруся дотрималася обіцянки — визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.
  Художні засоби «Маруся Богуславка»
 Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води».
 Метафора: «сльозами проливали».
 Повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка».
Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!».
Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»
У думі розповідається, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській». Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник. Маруся сказала, що «як буде пан турецький до мечеті від’їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить невільників. У святу неділю Маруся Богуславка визволяла невольників, але з ними не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів на викуп доньки, бо вона «вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!» Маруся Богуславка – це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч щось корисне зробити для неї. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона допомагає невільникам-козакам зробити це.
  Історична основа твору «Маруся Богуславка» Про історичну основу думи про Марусю Богуславку говорити складно, оскільки достовірних відомостей до нас не дійшло. Вважають, що образ Марусі Богуславки — головної героїні твору — це збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоч відомо, що іноді вродливі українські дівчата-полонянки, потурчившись, займали видні місця при дворах турецьких вельмож (наприклад, дружина Сулеймана І Роксолана). Бували випадки, коли дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей. Та до кінця життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не забувалася провина перед рідною Батьківщиною, не затухало почуття до рідного батьківського краю, рідної землі. Великі муки терпіли такі люди, часто це було трагедією їхнього життя. Ось в цій думі і розповідається про дівчину-полонянку «Марусю, попівну Богуславку», яка, потрапивши в полон, «потурчилась, побусурманилась для роскоші турецької, для лакомства нещасного» — стала дружиною багатого «пана турецького».
«Засвіт встали козаченьки» (автор Маруся Чурай)
  Авторство пісні «Засвіт встали козаченьки» приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги.
  Жанр: літературна козацька пісня.
  Тема «Засвіт встали козаченьки»: зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.
   Ідея «Засвіт встали козаченьки»: звернення сина до матері, що вона прийняла його кохану як свою дитину.
  Основна думка: для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід.
  Художні засоби «Засвіт встали козаченьки»
Епітети: «ясні очі», «мати… слізко проводжає», «кінь вороненький».
Повторення: перший і останній куплети.
 Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала».
 Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».
Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!».
Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідною стала?».
У пісні «Засвіт встали козаченьки» говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.Музичну тему пісні «Засвіт встали козаченьки» визначний український композитор Микола Лисенко взяв за основу увертюри до опери «Тарас Бульба».
 «Віють вітри» (автор Маруся Чурай)
Автор: Маруся Чурай
 Жанр: лірична пісня
Тема «Віють вітри, віють буйні»: відтворення страждань дівчини за своїм милим.
 Ідея «Віють вітри, віють буйні»: возвеличення щирого почуття кохання.
Основна думка: «Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде».
 Художні засоби «Віють вітри, віють буйні»
Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться».
Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити».
 Риторичні запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?». Риторичний оклик: «Озовися!».
У пісні «Віють вітри, віють буйні» передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску — без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з «милим-чорнобривим». Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом («дерева гнуться» — «сльози не ллються»), з них починається твір, а фінал емо­ційно підсилюють риторичні звертання й оклики («Де ти, милий, чор­нобривий? Де ти? Озовися!»). Пісня має струнку будову, надзвичайно мелодійна. Іван Котляревський використав її як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній опері. Пізніше Микола Лисенко створив геніальну однойменну національну оперу, яка й нині не сходить зі сцен театрів. Перша ж арія Наталки «Віють вітри, віють буйні» вважається шедевром світової ліричної пісні.
Тестова перевірка №1
1. Укажіть вид народних пісень, що не є календарно-обрядовими.
А Козацькі;
Б жниварські;
В купальські;
Г русальні.
2. Укажіть вид народних пісень, що не є соціально-побутовими.
А Козацькі;
В рекрутські;
В обжинкові;
Г наймитські.
3. Перед походом син просить свою матусеньку:
А не згадувати про нього лихим словом;
Б молитися Богу;
В прийняти Марусеньку як рідну дитину;
Г набрати йому рідної землі в хустинку;
Д благословити на швидке повернення.
4. Що згадуватимуть люди про Морозенка?
А Доброту й щирість; і Б безстрашність у бою;
В відповідальність за доручену справу;
Г думи та пісні на його честь;
Д прагнення допомогти бідним.
5. Яка з наведених ознак не є ознакою народної балади?
А Напружений сюжет;
Б наявність ліричної оцінки;
В використання діалогів, повторів, недомовленості;
Г відсутність оповідача;
Д жанр; віршований ліро-епічний твір.
6. Укажіть ознаку, яка відрізняє думу від пісні.
А Використання епітетів;
Б розгорнутий сюжет;
В психологічний паралелізм;
Г оптимістичний фінал;
Д одна з тем - прославляння героїв національно-визвольної боротьби.
7. Укажіть назву початкової частини народної думи.
А Зав’язка;
Б славослів’я;
В зачин (заспів, заплачка);
Г пролог;
Д експозиція.
8. Укажіть, яке з наведених висловлювань не входить до кола тем історичних пісень.
А Розповідь про мужність козацького війська в битві з татарською ордою;
Б боротьба українського народу проти турецько-татарських завойовників;
В боротьба сил природи в час переходу зими у весну;
Г боротьба проти соціального й національного гніту;
Д розповідь про рух опришків на західноукраїнських землях.
9. Чому Маруся Богуславка не втекла з невільниками?
А Боялася поговору односельчан;
Б боялася, що не приймуть батьки;
В вже потурчилась, побусурменилась;
Г дуже кохала чоловіка турка;
Д не могла залишити сина.
10. Укажіть художньо-виражальний засіб, використаний у рядках твору «Чи не той то хміль».
Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
А Порівняння;
Б метафора;
В антитеза;
Г гіпербола;
Д алегорія.
11. Установіть відповідність між видом календарно-обрядових пісень і часом їх виконакння.
1 Святвечір
2 Щедрий вечір (Новоліття)
3 під час Зелених свят
4 ранньою весною, коли прилітають з вирію птахи
5 під час збирання врожаю
А гаївки
Б жниварські
В щедрівки
Г русальні
Д колядки
12. Установіть відповідність між засобами поетичного синтаксису, використаними в уривках народних пісень, та їхніми назвами.
1. «А в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче...»
2. «Біжи, коню, дорогою Степовою, широкою... »
3. «Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний... »
4. «Засідаєм при дорозі Ждать подорожнього... »
5. «Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі... »
А анафора
Б антитеза
В тавтологія
Г безсполучниковість
Д риторичне звертання


 Джерела 
Інтернет-ресурс
 http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-shevchenka/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua