Читацький щоденник - довідник для учнів 11 класу (підготовка до ЗНО). Перша частина

Броварська гімназія ім. С. І. Олійника

Брожик Тетяна Миколаївна

Читацький щоденник - довідник

для учнів 11 класу

(підготовка до ЗНО) 

Читання книг навчає нас уму-розуму, замінюючи нам життєвий досвід, крім цього,

воно завжди дає високу естетичну насолоду.

Нехай навчання буде серйозним, а насолода глибокою...

Іван Огієнко

Зміст

1.Усна народна творчість

- Тестова перевірка №1

          2.Давня література

- Важливо! Напрямки давньої художньої літератури

- Тестова перевірка №2

- Тестова перевірка №3

          3.Література кінця XVIII — початку XX ст.

- Важливо! Загальний огляд літератури кінця XVIII — початку XX ст.

- Тестова перевірка №4

- Тестова перевірка №5

          4. Література XX ст.

          5. Сучасний літературний процес

          6. Твори українських письменників-емігрантів

-Важливо! Основні теоретико-літературні поняття

                   Словничок родів та жанрів літератури                 

                   Тропи та поетичний синтаксис

                   Віршові розміри

                   Сюжет твору

           7. Літературні диктанти №1- №13

           8. Джерела

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ        

«Чи не той то хміль» (автор невідомий)

Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.

У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні.Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

Жанр: історична пісня.

Композиція

Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.

Кульмінація: перемога над ворогом.

Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

Художні особливості пісні

Метафори: «хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».

Епітети: «золота Вода», «хороша врода».

Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,—
Гей, не один лях лежить головою у воду».

Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».

Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».

 «Ой Морозе, Морозенку» (автор невідомий)

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

Жанр: історична пісня.

Композиція

Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.

Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.

Зав’язка: бій з ворогом.

Кульмінація: полон та катування героя.

Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

«Бондарівна» (автор невідомий)

Історична українська народна пісня-балада, в якій відображено події середини 18 століття за участюмагната Миколи Потоцького (в тексті пісні — пан Каньовський). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Городенка).

Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.

Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.

Основна думка: «Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, ніж з тобою поневолі на цім світі жити».

Жанр: балада.

Композиція

Експозиція: «У містечку Богуславку Коньовського пана, там гуляла Бондарівна, як пишная пава».

Зав’язка: «Ой тікала Бондарівна з високого мосту».

Кульмінація: «Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала…»

Розв’язка: «Ударили во всі дзвони, музики заграли, а в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!»

Художні особливості твору

Порівняння: «Там гуляла Бондарівна, як пишная пава», «Межи ними Бондарівна, як сива голубка!».

Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!».

Звернення: «Тікай, тікай, Бондарівно…», «А чи волиш, Бондарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський…», «Оце ж тобі, старий Бондар…», «Бондарівно, моя донька…».

Повтори: «тікай, тікай…», «хорошая, хорошого…», «старий Бондар…».

Риторичні запитання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?».

Епітети: «добрі люди», «сира земля».

Гіпербола: «ударили в усі дзвони».

 «Дума про Марусю Богуславку»

  Тема «Маруся Богуславка»: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.

  Ідея «Маруся Богуславка»: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.

  Основна думка: скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого гніту, приниження.

  Жанр «Маруся Богуславка»: народна дума невільницького циклу.

  Композиція «Маруся Богуславка»

Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у пана турецького.

Основна частина: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після від’їзду турецького пана до мечеті.

Закінчення: Маруся дотрималася обіцянки — визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.

  Художні засоби «Маруся Богуславка»

 Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води».

 Метафора: «сльозами проливали».

 Повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка».

Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!».

Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»

У думі розповідається, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській». Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник. Маруся сказала, що «як буде пан турецький до мечеті від’їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить невільників. У святу неділю Маруся Богуславка визволяла невольників, але з ними не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів на викуп доньки, бо вона «вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!» Маруся Богуславка – це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч щось корисне зробити для неї. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона допомагає невільникам-козакам зробити це.

  Історична основа твору «Маруся Богуславка» Про історичну основу думи про Марусю Богуславку говорити складно, оскільки достовірних відомостей до нас не дійшло. Вважають, що образ Марусі Богуславки — головної героїні твору — це збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоч відомо, що іноді вродливі українські дівчата-полонянки, потурчившись, займали видні місця при дворах турецьких вельмож (наприклад, дружина Сулеймана І Роксолана). Бували випадки, коли дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей. Та до кінця життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не забувалася провина перед рідною Батьківщиною, не затухало почуття до рідного батьківського краю, рідної землі. Великі муки терпіли такі люди, часто це було трагедією їхнього життя. Ось в цій думі і розповідається про дівчину-полонянку «Марусю, попівну Богуславку», яка, потрапивши в полон, «потурчилась, побусурманилась для роскоші турецької, для лакомства нещасного» — стала дружиною багатого «пана турецького».

«Засвіт встали козаченьки» (автор Маруся Чурай)

  Авторство пісні «Засвіт встали козаченьки» приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги.

  Жанр: літературна козацька пісня.

  Тема «Засвіт встали козаченьки»: зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.

   Ідея «Засвіт встали козаченьки»: звернення сина до матері, що вона прийняла його кохану як свою дитину.

  Основна думка: для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід.

  Художні засоби «Засвіт встали козаченьки»

Епітети: «ясні очі», «мати… слізко проводжає», «кінь вороненький».

Повторення: перший і останній куплети.

 Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала».

 Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».

Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!».

Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідною стала?».

У пісні «Засвіт встали козаченьки» говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.Музичну тему пісні «Засвіт встали козаченьки» визначний український композитор Микола Лисенко взяв за основу увертюри до опери «Тарас Бульба».

 «Віють вітри» (автор Маруся Чурай)

Автор: Маруся Чурай

 Жанр: лірична пісня

Тема «Віють вітри, віють буйні»: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

 Ідея «Віють вітри, віють буйні»: возвеличення щирого почуття кохання.

Основна думка: «Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде».

 Художні засоби «Віють вітри, віють буйні»

Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться».

Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити».

 Риторичні запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?». Риторичний оклик: «Озовися!».

У пісні «Віють вітри, віють буйні» передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску — без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з «милим-чорнобривим». Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом («дерева гнуться» — «сльози не ллються»), з них починається твір, а фінал емо­ційно підсилюють риторичні звертання й оклики («Де ти, милий, чор­нобривий? Де ти? Озовися!»). Пісня має струнку будову, надзвичайно мелодійна. Іван Котляревський використав її як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній опері. Пізніше Микола Лисенко створив геніальну однойменну національну оперу, яка й нині не сходить зі сцен театрів. Перша ж арія Наталки «Віють вітри, віють буйні» вважається шедевром світової ліричної пісні.

Тестова перевірка №1

1. Укажіть вид народних пісень, що не є календарно-обрядовими.

А Козацькі;

Б жниварські;

В купальські;

Г русальні.

2. Укажіть вид народних пісень, що не є соціально-побутовими.

А Козацькі;

В рекрутські;

В обжинкові;

Г наймитські.

3. Перед походом син просить свою матусеньку:

А не згадувати про нього лихим словом;

Б молитися Богу;

В прийняти Марусеньку як рідну дитину;

Г набрати йому рідної землі в хустинку;

Д благословити на швидке повернення.

4. Що згадуватимуть люди про Морозенка?

А Доброту й щирість; і Б безстрашність у бою;

В відповідальність за доручену справу;

Г думи та пісні на його честь;

Д прагнення допомогти бідним.

5. Яка з наведених ознак не є ознакою народної балади?

А Напружений сюжет;

Б наявність ліричної оцінки;

В використання діалогів, повторів, недомовленості;

Г відсутність оповідача;

Д жанр; віршований ліро-епічний твір.

6. Укажіть ознаку, яка відрізняє думу від пісні.

А Використання епітетів;

Б розгорнутий сюжет;

В психологічний паралелізм;

Г оптимістичний фінал;

Д одна з тем - прославляння героїв національно-визвольної боротьби.

7. Укажіть назву початкової частини народної думи.

А Зав’язка;

Б славослів’я;

В зачин (заспів, заплачка);

Г пролог;

Д експозиція.

8. Укажіть, яке з наведених висловлювань не входить до кола тем історичних пісень.

А Розповідь про мужність козацького війська в битві з татарською ордою;

Б боротьба українського народу проти турецько-татарських завойовників;

В боротьба сил природи в час переходу зими у весну;

Г боротьба проти соціального й національного гніту;

Д розповідь про рух опришків на західноукраїнських землях.

9. Чому Маруся Богуславка не втекла з невільниками?

А Боялася поговору односельчан;

Б боялася, що не приймуть батьки;

В вже потурчилась, побусурменилась;

Г дуже кохала чоловіка турка;

Д не могла залишити сина.

10. Укажіть художньо-виражальний засіб, використаний у рядках твору «Чи не той то хміль».

Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:

Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.

А Порівняння;

Б метафора;

В антитеза;

Г гіпербола;

Д алегорія.

11. Установіть відповідність між видом календарно-обрядових пісень і часом їх виконакння.

1 Святвечір

2 Щедрий вечір (Новоліття)

3 під час Зелених свят

4 ранньою весною, коли прилітають з вирію птахи

5 під час збирання врожаю

А гаївки

Б жниварські

В щедрівки

Г русальні

Д колядки

12. Установіть відповідність між засобами поетичного синтаксису, використаними в уривках народних пісень, та їхніми назвами.

1. «А в головах ворон кряче,

А в ніженьках коник плаче...»

2. «Біжи, коню, дорогою Степовою, широкою... »

3. «Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний... »

4. «Засідаєм при дорозі Ждать подорожнього... »

5. «Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі,

Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі... »

А анафора

Б антитеза

В тавтологія

Г безсполучниковість

Д риторичне звертання

 Джерела 

Інтернет-ресурс

 http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-shevchenka/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua